Новини

ЯКЩО ПОЗИВАЧ ВКАЗУЄ НА НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПОЛОЖЕНЬ ПРАВОВОГО АКТУ ВРУ НОРМАМ КОНСТИТУЦІЇ, СПРАВА НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ СУДОМ


До Вищого адміністративного суду України звернулась особа з позовом до Верховної Ради України про визнання незаконними частини першої Додатку № 1 та пункту «а» Додатку № 2 до постанови ВРУ від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна».


Позивач вказував, що зброя як річ, може вільно перебувати в цивільному обороті, а обмеження підзаконними нормативно-правовими актами оборотоздатності речей є незаконним. Також позивач зазначив, що оскаржувані правові акти не відповідають статті 41, пункту 7 статті 92 Конституції України.

Вищий адміністративний суд України відмовив особі у відкритті провадження у зв’язку з тим, що справа належить до Конституційної юрисдикції та не підвідомча ВАСУ.

Суд зазначив, що в адміністративні суди в порядку адміністративного судочинства не можуть бути оскаржені і переглянуті правові акти ВРУ щодо їх конституційності. Проте у справах щодо оскарження підзаконних актів інших суб’єктів владних повноважень адміністративний суд може перевіряти їх відповідність Конституції України, міжнародним договорам, ратифікованим в Україні, законам України та іншим правовим актам вищої юридичної сили.

Оскільки позивач посилався на те, що частина перша Додатку №1 та пункт «а» Додатку № 2 до Постанови не відповідають Конституції України, тобто порушують його особисті немайнові права, передбачені Конституцією України, розгляд цього питання віднесений до юрисдикції Конституційного Суду України.

Позивач не погодився з рішенням ВАСУ та звернувся до Верховного Суду України з заявою, в якій зазначив про відмову у реалізації права на судовий захист.

ВСУ відмовив у задоволенні заяви та вказав, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб’єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

ВСУ зазначив, що ВРУ за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення ВРУ єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. 

У Рішенні від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 Конституційний Суд України визначив, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України ВРУ приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні та відповідно до частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України є об’єктом судового конституційного контролю. 

А у Рішенні від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив що юридичні форми реалізації повноважень ВРУ, Президентом України, Вищою радою юстиції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України мають важливе значення для держави та суспільства, стосуються прав і свобод громадян, формування і функціонування суддівського корпусу Приймати рішення та давати висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів ВРУ уповноважений лише Конституційний Суд України (постанова ВСУ від 27.06.2017 у справі № 21-1441а16).


Детальніше...